Не собираюсь я платить за женщин, и вот почему


У меня есть знакомый, которого я назову Николаем. Он закоренелый пополамщик, только женщины таких мужчин обычно называют жлобами. Однако Коля с этим совершенно не согласен.

Однажды в компании друзей и хороших знакомых наша беседа зашла о свиданиях. Тогда-то я и спросила Николая про нежелание платить за любимую женщину, ведь это должно быть приятно – радовать дорогого человека.

— Коля, что плохого в том, если ты заплатишь, например, за кофе? Да и в целом, что плохого в том, чтобы тратить деньги на любимую женщину, ведь это приносит удовольствие — радовать дорогого человека.

— А почему я обязан платить? Женщина сама в силах это сделать. Она что пришла ко мне на свидание ради денег?

— К тебе встречный вопрос. Тебе жалко денег на нее?

— Дело совсем не в этом. Просто почему я обязан платить?

— Мне интересно, а перед встречей ты говоришь ей, что каждый будет платить за себя и ты на нее деньги не собираешься тратить?

— Разумеется, нет, ведь она тогда не согласиться!

— Тогда выходит, что ты лицемеришь. Почему прямо не сказать женщине, с которой ты собираешься на свидание, что ты не будешь тратить на нее деньги. Да, мне жаль их тратить на тебя. Я считаю, что ты этого не достойна. Ты мне не так сильно нужна, чтобы потратить на тебя хотя бы сто рублей на кофе. Так что ты пойдешь со мной на свидание?

Вот так было бы честно, а все остальное – полное лицемерие!

— Но все-таки… Почему я должен платить за нее?

— А почему нет? Признайся честно, что тебе просто жалко тратить с трудом заработанные гроши на какую-то мало знакомую Катю. Зато тебе нужно от нее общение, внимание и интим, но сам ты не хочешь ничего давать взамен. Жениться ты тоже не собираешься, хочешь бесплатно тратить ее время, давая пустые обещания. Тогда и говорить нужно честно, не надо тратить чужое время.

— Да вы, бабы, только и думаете о деньгах! Расчетливые и меркантильные!

Мне же кажется, что Коля — обыкновенный жлоб, который прикрывает свою жадность равноправием полов.аа

Зато как заниматься с..сом, то это нормально для него, а вот как дело доходит до траты денег, так сразу «мне что всех поить кофе? Так же можно разориться!». Просто скажи, что у тебя нет лишних денег и в карманах пусто.


2 комментария:

  1. Мені дуже подобається постановка питання. Отримувати секс та витрачати на нього час. А жінка хіба не отримує секс та він не витрачає на неї свій час. Якщо люди цікаві один одному, як два рівноправні партнери, то чому хтось має за когось платити. Лише кожен за себе. І не треба називати когось жлобом тільки тому, що жінка вважає свою пілотку товаром, а його орган ні.

    ОтветитьУдалить
    Ответы
    1. Чомусь ми забуваємо про елементарний етикет, згідно якого запрошуюча сторона бере на себе витрати.. Як я розумію, на побачення запрошує даний персонаж.... Було б коректно повідомити іншу сторону про свої принципи заздалегідь... а то жінка йде на перше побачення і опиняється у незручній ситуації. А з приводу сексу та товару, думаю, що перші побачення більше про пізнання один одного. Якщо, маючи на побачення окремі чеки, запрошуюча сторона ще й сподіваєтьсяна продовження у вигляді сексу, то це не взаємне бажання, а просто послуга з боку дівчини (скоріше з надією на подальше спілкування). Жінці, щоб отримати хист від статевий відносин треба більше часу для того, щоб познайомитися, відчути себе бажаної та розуміти, що ти у безпеці (тебе не нагородять захворюваннями, небажаної вагітністю чи не згвальтують у жорсткий спосіб або не скористаються у інший спосіб) - це чиста фізіологічна потреба. У чоловіків трохи інакше - фізіологія розрахована на задовільнення потреб без цих важливних прелюдій та засторог. Тому вважаю, що розмови про рівність у сексу можна починати лише тоді, коли пара зустрічається певний час. А коли я такий собі красень, прийшов на побачення, потратився тільки на себе і вимагаю сексу - це завуальований спосіб отримати те, що тобі треба в ситуації нерівності. Для послуг є певна категорія осіб і вона платна. А звинувачувати жінку у меркантільності, коли ти не платишь за каву на побаченні, а потім вимагаєш послугу, можна назвати простим словом - альфонс, який вважає, що весь світ тільки для нього, а жінка - це навіть не людина, а просто інструмент для задоволення власних потреб. І не треба розмовляти про роівність, коли рівністю та повагою і не пахне. Рівність - це коли жінка й чоловік усвідомлено прийшли на побачення, не маючи прихованих від партнера сюрпризів у вигляді "я так хочу, а ти повинна підкоритися, бо якщо не згодишся на мої умови, то ти меркантильна і тому подібне". Рівність, це коли перед побаченням обоє в курсі на що чекати й розраховувати і ці умови прийнятні для обох в рівній мірі. І замітьте, що про витрати тут не йдеться. Витрати лише фон, який супроводжує ціль або сенс побачення. Коли партнери відкриті один перед одним і домовилися, то тоді можна казати про рівність. А то дуже зручно собі придумати щось і вимагати від іншого виконання своїх умов всліпу... Будьте добрі поважати своє візаві та прийнятні форми стосунків згідно етикетних норм. В іншому випадку описана чоловіча поведінка чистий абьюзивний дебют.

      Удалить

Технологии Blogger.